Кейс-метод – яскравий приклад інтерактивних технологій.

Найбільш широко кейс-метод застосовується під час вивчення економіки та бізнес-наук. Використання кейс-методу також здобуло широке поширення у педагогіці, медицині, юриспруденції, математиці, культурології та політології.

Батьківщиною кейс-методу є США. Використання цього методу в навчальній системі США розпочалось ще на початку XX століття в галузі права та медицини. Однак провідна роль у поширенні цього методу належить Гарвардській школі бізнесу. В 1921 року у Гарвардській школі бізнесу було видано перший збірник кейсів. “Новий” метод мав великий  успіх і поступово перетворився на основний метод навчання на факультеті. Навчання відбувалося за схемою, коли учні-практики пропонували конкретну ситуацію (проблему), а потім робили аналіз проблеми та надавали відповідні рекомендації.

Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути учнів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.

Кейс-метод сьогодні має активне застосовування в Україні, оскільки відповідає потребам часу і несе в собі великі можливості. В основу кейс-методу покладені концепції розвитку розумових здібностей.

Кейс-метод (від англ. саsе studу – вивчення ситуації - випадок), відомий у вітчизняній освіті як метод ситуативного навчання на конкретних прикладах), дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності учнів. 

Суть методу досить проста: для організації навчання використовується опис конкретних ситуацій. Учням пропонують осмислити реальну життєву ситуацію, опис якої одночасно відбиває не тільки будь-які практичні проблеми, а і актуалізує певний комплекс знань, які необхідно засвоїти при вивченні даної проблеми. При цьому сама проблема не має однозначних рішень.

Застосування вчителем кейс-методу з одного боку стимулює індивідуальну активність учнів, формує інтерес і позитивну мотивацію до навчання, зменшує «пасивних» і невпевнених у собі учнів, забезпечує високу ефективність навчання і розвитку майбутніх фахівців, формує певні особистісні якості і компетенції, сприяє їхньому дорослішанню, відчути самостійність в освоєнні теоретичних положень і оволодінні практичними навичками, сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем.

А з іншого дає можливість самому вчителю: самовдосконалюватись, по-іншому мислити й діяти та оновлювати власний творчий потенціал.

Ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент, що допомагає учням:

• глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;

• отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;

•  пробудити    інтерес,    підігріти    цікавість,    заохотити мислення та дискусію;

• отримати додаткову інформацію, поглибити знання;  переконатися у поглядах;

• розвинути   і   застосувати   аналітичне   і   стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, розвинути комунікаційні навички;

•  поєднати    теоретичні    знання    з    реаліями    життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння студента.

Зміст кейса повинен відображати освітні цілі. Кейс може бути коротким чи довгим, може викладатися конкретно або узагальнено. Слід утримуватися від надмірно насиченої інформації та інформації, що не має безпосереднього відношення до теми, що розглядається. У цілому кейс має містити дозовану інформацію, яка дозволяла б учням швидко зрозуміти суть проблеми та надавала б усі необхідні дані для її вирішення.

Стисла анотація досвіду: Кейс-метод ґрунтується на принципах, які фактично змушують переглянути ролі вчителя і учня.

Зобов'язання вчителя при застосуванні кейс-методу полягає в тому, щоб створити в навчальної аудиторії такі умови, які б дозволили розвинути в учнів вміння критично мислити, аналізувати, спонукати їх до того, щоб в процесі дискусії поділитися власними думками, ідеями, знаннями та досвідом. Зобов'язання учня полягає в тому, щоб збагачуючи своєю творчою енергією навчальний процес, прийняти на себе частку відповідальності за його результативність. При цьому учні повинні усвідомлювати, що вчитель знаходиться в аудиторії для того, щоб допомогти їм, і вони мають скористатися цим у повній мірі, проте основна відповідальність за те, чому вони навчились, лежить на них.

Завданням кейс-методу є не просто передача знань, а навчання учнів здатності справлятися з такими унікальними та нестандартними ситуаціями, які вимагають знань з багатьох наук, які, як правило, виникають в реальному житті. Даючи учням завдання у формі кейсів, вчитель відкриває їм значно більшу можливість поділитися своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчитися не тільки у викладача, а й один у одного. Такий метод піднімає впевненість учнів у собі, у своїх здібностях. Учні активно вчаться слухати один одного і точніше висловлювати свої думки.

Структура уроку з використанням технології "кейс"

1. Підготовчий етап. Педагог готує ситуацію, додаткові інформаційні матеріали, визначає місце заняття в системі предмету, завдання заняття.

2. Ознайомлювальний етап.

• Залучення учасників до живого обговорення реальної ситуації. Введення в ситуацію. Опис ситуації.
• Виконання індивідуального завдання. Пошук необхідного інформаційного матеріалул

3. Основний (аналітичний) етап. Технологія роботи з кейсом

• Усвідомлення і формулювання проблеми на основі інтерпретації ситуації.
• Виявлення причин виникнення даної проблеми.
• Вироблення різних способів дії (варіантів вирішення проблеми) в даній ситуації – альтернатив.
• Вибір кращого рішення (альтернативи) з опорою на аналіз позитивних і негативних наслідків кожного, а також на аналіз необхідних ресурсів для їх здійснення.
• Складання програми діяльності з орієнтацією на первинні цілі первинні цілі і реальності їх реалізації (з визначенням конкретних кроків і наповненням їх вмісту).

Навички, які розвиває технологія "кейс", а саме вирішення кейсів:

• аналітичні навички (вміння відрізняти дані від інформації, класифікувати, виділяти суттєву та несуттєву інформацію, аналізувати, представляти та добувати їх; мислити чітко й логічно),
• практичні навички (формування на практиці навичок використання теорії, методів та принципів),
• творчі навички (генерація альтернативних рішень),
• комунікативні навички (вміння вести дискусію, переконувати, використовувати наочний матеріал та інші медіа-засоби, кооперуватися в групи, захищати власну точку зору, переконувати опонентів, складати короткий та переконливий звіт),
• соціальні навички (оцінка поведінки людей, вміння слухати, підтримувати в дискусії чи аргументувати протилежні думки, контролювати себе тощо).

Результативність впровадження досвіду: кейс-метод формує особистісні якості: працьовитість, креативність, здатності до конкурентоспроможності, готовність взяти на себе відповідальності за результати власного аналізу ситуації і за роботу всієї групи, впевненість в собі, комунікативну культуру, формує соціально активну і життєво компетентну особистість, здатну до саморозвитку, самовдосконаленню і самореалізації.

Тема. Як виростити нову рослину без насіння.

Мета: продовжити формувати поняття рослина - живий організму, сформувати уявлення про способи вегетативного розмноження рослин за допомогою різних органів, формувати вміння розмножувати кімнатні та інші рослини, виховувати естетичні почуття.

Створення проблемної ситуації

1. Учитель повідомляє учням, що директор школи дав завдання озеленити клас, але кожному класу виділяється тільки по одній кімнатній рослині.

Проблемне питання.

Як нам виконати це завдання та отримати кілька рослин, адже є лише одне?

2. Нам подарували один кущик полуниці дуже гарного сорту. Бажано його розмножити на пришкільній ділянці, хоча насіння немає.

Проблемне питання

Як нам бути? Чи можна полуницю вирощувати без насіння?

3. Сусідка по ділянці принесла 5 бульб врожайного сорту картоплі, дуже смачного.

Проблемне питання.

Як можна отримати багато картоплі з п'яти бульб?

Примітка. Ці проблемні ситуації слід створити в класі за три-чотири тижні до уроку, щоб учні-дослідники заздалегідь провели досліди під керівництвом учителя, а на цьому уроці змогли б продемонструвати результати дослідів.

Обговорення припущень і здогадів учнів.

Практична робота з метою вирішення загальної проблеми: чи можна вирощувати рослини без насіння?

а) розмноження кімнатних рослин живцями (традесканції або бегонії, пеларгонії, колеуса, бальзаміну);

б) розмноження полуниці вусами;

в) розмноження бульбами (закласти кілька дослідів для перевірки тих припущень, які зробили учні у процесі обговорення проблемної ситуації: розмноження цілим бульбою, половинками, четвертинками, очками);

г) розмноження кімнатних рослин «дітками»: хлорофітуму, каланхое, кактуса;

д) розмноження кімнатної рослини сансевьеру кореневищами;

е) розмноження листям (фіалка, глоксинія);

ж) розмноження цибулинами.

Математика

Задача. Родина вирішила в квартирі застелити підлогу ковровим покриттям. В квартирі 3 кімнати.1-4на5м, 2-4на 4, і 3-2на3. Скільки квадратних метрів коврового покриття необхідно для того, щоб застелити підлогу?

Задача. Сім’я вирішила поїхати на екскурсію до Львова. Якою дорогою можна доїхати до міста без дозаправки автомобіля, якщо бака пального вистачає на 570 км? Рівне Шепетівка Козятин Тернопіль Хмельницький Житомир

Задача. Для здорового росту та розвитку дитини молодшого шкільного віку сніданок повинен становити 600 ккал. Склади собі меню для повноцінного сніданку. Розрахунок ккал для 100 г продуктів.

Комплексні задачі Задача 1. Свої літні канікули Максим, Оленка та Галинка проводили у бабусі. Діти вирішили допомогти їй заготовити ягоди для консервації. Максим нарвав 2 кошики вишень по 5 кг, Оленка — 3 кошики черешень по 2 кг, а Галинка принесла 2 кг малини. Скільки всього кг ягід назбирали діти?

Завдання 1. Бабуся вирішила приготувати компоти з цих ягід, взявши третю частину. Скільки ягід залишилося у бабусі?

Завдання 2. Із 10 кг ягід бабуся зварила варення. 6 кг вишневого варення вона розклала у 3 однакові банки. Скільки таких банок потрібно, щоб розкласти 4 кг варення.

Завдання 3. Із решти ягід бабуся спекла пиріг прямокутної форми. Діти двома розрізами розділили його на 4 частини так, щоб 2 із них були чотирикутної форми, а інші — трикутної. Як вони це зробили?