Україну з давніх-давен називають хлібним краєм, бо люди, що тут жили, були великими працелюбами, вміли обробляти землю і вирощувати хороші врожаї.

Для нашого народу хліб у кожній родині - найперший годувальник, батько, всього голова і розпорядник.

"Де є хліб і вода, там голоду нема"; "Коли є хліба край, то й під вербою рай. А як хліба ні куска, то і в палаці тоска, і бесіда суха!"

З давніх часів люди знають ціну хліба. Хліб ніколи не діставався легко.

Хліб та сіль на столі, прикриті рушником чи краєчком скатертини, здавна в народі вважалися першою ознакою гостинності. Здавна в усіх народів найбільша святиня - хліб - займав почесне місце на столі.

Тяжко діставався хліб насущний у ті часи. Був такий час в Україні, коли хліб людям лише снився. Лише в мареннях приходив - то був голод.

До тижня вшанування жерт голодомору учні 1-5 класів взяли участь в проєкті "Хліб власними руками", під час якого показали, що для них значить хліб та яке місце в їх родинах він займає