Пілотний проект

З 1 вересня 2017 року Красноградський ЗЗСО № 1 став однією із пілотних шкіл з апробації освітніх програм нового Державного стандарту початкової загальної освіти

На шляху до Нової Української школи

(з досвіду роботи Красноградського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 ім. О.І.Копиленка Красноградської районної ради Харківської області)

Ушинкіна Світлана Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Красноградського ЗЗСО № 1

Карпова Олена Анатоліївна, учитель початкових класів Красноградського ЗЗСО № 1

Галей Світлана Федорівна, учитель початкових класів Красноградського ЗЗСО № 1

У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні.

В.О.Сухомлинський

         Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального й духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який має відповідати міжнародним стандартам.

Як справедливо зауважує Василь Химинець,  український дипломат,  дедалі очевиднішим стає те, що традиційна школа, орієнтована на передавання знань, умінь та навичок не встигає за темпами їх нарощування та недостатньо розвиває здібності дітей для самоосвіти й самовизначення

«Сучасний учень заучує матеріал, щоб скласти екзамен і забути його. За влучним висловленням одного директора школи, нинішня програма як фарширована риба, яка нібито риба, але не плаває», — сказала міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

 Тому в українському суспільстві виникла потреба змінити підходи до навчання молодого покоління.

         Над проектом «Нової школи» почали працювати три роки тому. Кабінет Міністрів же ухвалив його тільки усередині грудня 2016. Концепція «Нової української школи» — це свого роду програма нововведень до середньої освіти у державі, яка має за мету змінити підхід вчителів до навчання учнів, а з самих дітей зробити не стільки «знаючих», скільки «думаючих» громадян. Школа має давати дитині різні вміння, компетентні навички. Головне її завдання — вже не забезпечення знаннями, бо вони дуже мінливі в сучасному світі. Нове завдання школи — навчити дітей, як знання і навички втілювати в життя.

          У червні 2017 року після співбесіди з директором закладу, заповнення анкет було повідомлено, що   наш  Красноградський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 ім. О.І. Копиленка ввійшов у 100 шкіл, які відібрало Міністерство освіти і науки України для участі у Всеукраїнському експерименті за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти» на базі загальноосвітніх навчальних закладів на 2017-2022 роки.

Чому обрали саме наш заклад? Усе просто – ініціатива та усі умови для облаштування сучасного освітнього середовища відповідно до стандартів НУШ. У цьому пересвідчилися головний спеціаліст Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Таранік-Ткачук Катерина Валеріївна, завідувач сектору наукового та навчально-методичного забезпечення вивчення мов національних меншин Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Фоміна Світлана Петрівна, заступник директора Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації – начальник управління освіти і науки Ігнатьєв Володимир Васильович та проректор з науково-методичної роботи Комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти» Вольянська Світлана Євгенівна під час візиту до нашого закладу.

         Загалом, у Красноградському ЗЗСО № 1 було три перших класи. Участь у пілотному впровадженні проекту брало 1-А та 1-Б класи, у яких навчалося 25 та 23 учнів відповідно. Ніякого спеціального чи попереднього відбору в експериментальні класи  не було. Батьків усіх попереджали, що набираються пілотні класи й звичайний. У них був вибір, і, як результат, думки та позиції розділилися. Були проведені батьківські збори, на  яких батькам роз’яснили про експериментальні класи. Від початку навчального року вони пильно придивлялися до нових методів, і лише коли побачили, що результати є, — дитина вчиться читати, рахує і щодня з радістю йде до школи, — усі побоювання розсіялися. Батьки тих учнів, які навчалися за новою програмою, задоволені результатами і, за їхніми словами, бачать успіхи, бо діти з радістю ходили до школи та чекали кожного наступного дня.

          Ми  пройшли спеціальне навчання. Тренери  провели для нас кілька тренінгів підготовки для роботи  в експериментальних класах, бо Нова українська школа – це інша філософія освіти, інший підхід до навчання та облаштування навчального простору. Нас навчали формувати теми й складати тематичні дні та тижні. А також працювати з онлайн-платформою міністерства, яку ми використовували у своїй роботі. Також ми були на тренінгах «Критичне мислення» та «LEGO. Шість цеглинок», які допомогли нам розвивати різні грані особистості дитини, наприклад, свободу і незалежність. Діти можуть сперечатися з учителем, висловлювати свою думку, і їх за це не сваритимуть. Також створено безпечні умови для фізичного й психоемоційного розвитку дітей. Максимально надається можливість дітям спілкуватися один з одним та з учителем, дивлячись у вічі, а не на спину сусіда попереду. Спілкування відбувається на уроках, на перервах, під час ранкової зустрічі, на екскурсіях, погулянках. Кожен має право на власну думку і його обов’язково вислухають. Відсутні домашні завдання та оцінки. Використовується вербальне формувальне оцінювання, яке орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня, а учнів мотивує і надихає на навчальну діяльність, вияв власних здобутків та сприяє формуванню навичок застосування знань і умінь при виконанні практико орієнтованих завдань. Це особливо важливо для дітей молодшого шкільного віку – вони мають навчатися в атмосфері взаємної довіри та поваги, без цькувань та насильства.

Відтепер вчитель почуває себе  не просто викладачем, а в першу чергу – партнером і наставником.

          Серед нових ключових змін Державного стандарту — зміни в навчальному середовищі. Якщо раніше в кабінетах  були закриті шафи, то тепер ми все повідкривали, і діти спокійно підходять і беруть, що потрібно: олівці, фарби, лічильний матеріал, книги, прилади тощо. Це дуже добре, діти мають доступ до різноманітних матеріалів, що потрібні їм для творчості, гри, навчання, взаємодії. Парти стоять групами  або буквою «П», а не в три ряди, як було  раніше. Предмети  інтегровані, тобто об’єднуються навколо цікавих для дитини тем і проблем. Багато занять відбувається поза класом – на подвір’ї, у парку, на вулиці, проводяться в ігровій формі, що допомагає краще концентрувати увагу дітей. До того ж зроблено акцент на індивідуальних особливостях кожного учня. Особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного рівня. Навчання не має бути стресом. Атмосфера всередині школи повинна бути розслаблена і неформальна. Головна мета заохотити дітей до навчання. Діти мають хотіти йти до школи.

Раніше значною проблемою були підручники — вони були орієнтовані більше на подачу великої кількості інформації , яку дитина не встигала засвоїти й не завжди відповідали вимогам сучасності. Дякуючи видавництвам, ми мали можливість вибрати навчальні посібники, що будуть цікаві дітям та у своїх завданнях реалізують концепцію діяльнісного та компетентнісного підходів — допоможуть досліджувати самостійно, знаходити вирішення проблем, що  дуже подобається дітям.

           В основному, враження від роботи в пілотній школі позитивні. Чудово, що  ми отримали необхідну техніку: ноутбук, кольоровий принтер, телевізор. З їх допомогою на великий екран можна вивести навчальне відео чи роздрукувати потрібне зображення для уроку. Класи забезпечили всім необхідним: килимами для проведення ранкового кола та відпочинку дітей, дидактичним  та роздатковим матеріалами, є прилади для дослідів. Дітям у такій атмосфері подобається. Вони чудово сприймають матеріал.

Порадившись, ми вирішили максимально дотримуватись інтеграції галузей і предметів. Адже 6-річна дитина сприймає світ цілісно, і таке навчання повинно бути природнім. У інтегрованому курсі «Я досліджую світ» інтегровано сім навчальних галузей: математична, природознавча, технологічна, інформативна, мовно-літературна, суспільно-історична та соціальна. Українська мова реалізувалася як інтеграція читання і письма, а предмет «Мистецтво» – інтеграція музичного та образотворчого мистецтва. Тобто кілька годин щодня учні не мають чіткого поділу на предмети, а всебічно розглядають якусь певну тему, занурюються в неї, заодно навчаючись читати, рахувати, малювати, мислити, робити творчі проекти. Окремими предметами були лише іноземна мова та фізична культура.

           Так, під час вивчення теми «Спорт» увесь тиждень завдання на різних уроках були пов’язані із спортивною тематикою. На уроках «Я досліджую світ» переглядали відео, говорили про види спорту, раділи успіхам наших спортсменів на зимових Олімпійських іграх у Пхьончхані, називали прізвища видатних українських спортсменів-чемпіонів, створювали колажі. На уроці української мови вчили вірші про спорт, читали тексти, складали речення відповідної тематики, досліджували звуковий склад слів. Під час математики — рахували м'ячі та ковзани, розв’язували відповідні задачі. На мистецтві співали пісні про спорт та виготовляли гімнаста – рухому модель з паперу та соломинок для коктейлів. І весь тиждень діти усвідомлювали радість спортивних успіхів, корисність здорового способу життя, правильного та раціонального харчування.

            День у класі починається з розмови на килимку. Двадцятихвилинне заняття називається «ранкове коло» — з учителькою діти говорять про початок дня, про настрій і, зрештою, про все цікаве, чим хочуть поділитися діти.

         Після цього весь клас бере участь у короткій груповій вправі, спрямованій на розвиток комунікативних та соціальних навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ми використовували різноманітні види   діяльності.  На початку зустрічі ми віталися та бажали один одному доброго дня чи говорили комплімент. Могли заспівати пісеньку чи розучити віршика та виконати його з рухами. Також використовували рукостискання, побажання мімікою, вітання іншою мовою, вітання – ігри та закодовані вітання. Щоб налаштувати дітей на тему дня, ми  передавали по колу предмет, що символізував тему. Наприклад, це могла бути «Машинка компліментів»  при вивченні теми «Транспорт», або «Сніжижинка побажань» при вивченні теми «Зимові свята».  Коли потрібно було мотивувати дітей на вивчення нової теми, використовували «Загадкову скриньку» у яку ховали предмети відповідно  теми тижня. Діти передавали її по колу задаючи  одне запитання вчителю стосовно цього предмета. Далі   вони ділилися  своїми  враженнями та ідеями з приводу теми, презентували  товаришам свої усні або писемні творчі роботи. Ця вправа називалася «Крісло автора». Діти люблять і охоче беруть участь у цій роботі. «Ранкове коло» закінчується обміном щоденними новинами, які зазвичай  ми готували, щоб представити навчальні завдання дня.  Для цього ми використовували фліпчарт.  Вивішували оголошення, яке налаштовувало на те, що має вивчатися цього дня. Проводили календар спостережень, повторюючи пори року, місяці, дні тижня, запам’ятовували назви чисел,  називали сусідів цих чисел, попередні та наступні числа, що давало змогу розвивати математичні навички. Завершальним етапом ранкової зустрічі є планування робочого дня. Разом з дітьми складали  план дня, визначали  важливі завдання і результат, якого учні мали досягти.

         Повсякденні вправи, які практикуються під час проведення ранкової зустрічі, допомагають учням зблизитися зі своїми однолітками, навчитися співпрацювати, утримуватися від критики інших, поважати інших як особистостей.

         Після такої  «розминки» починалися уроки. Парти в класі розставлені групами. Четверо учнів сидять обличчями одне до одного, тож дитина бачить навпроти себе очі друзів, а не спину однокласника попереду. Крім того, це  полегшує роботу в команді. Адже саме завданням, які б розвивали роботу в колективі, віддає перевагу новий освітній стандарт.

          Вчитися і досліджувати для дітей є природно. Тому предмет «Я досліджую світ» розпочинав наш робочий день. Завдяки інтеграції  предметів наші уроки були цікавими та проходили у різноманітних формах.  З учнями ми виходили на прогулянки під час яких досліджували навколишній світ, спостерігали за рослинами і тваринами та  їхнім середовищем, вчилися розрізняти живу і неживу природу. На  практиці вивчали правила безпечної поведінки  на дорозі, у громадських місцях. Під час прогулянок діти рахували, знаходили ознаки та давали характеристики предметам. Коли заняття проходило в класі,  діти постійно працювали у групах. Об’єднання у групи теж проходило у цікавій формі.  Під час вивчення теми «Весна» учитель розміщував по класу малюнки пір року, а діти, сидячи на килимку, зі скриньки вибирали невеличкі предметні малюнки (ромашка, сніжинка , бурулька, яблуко,….)   і, з’ясовуючи, до якої пори року відносяться ці малюночки, підходили до тієї пори року, тієї групи. Так само використовувалися пазли, кольорові стрічки  під час вивчення теми «Веселка» та  конструктор LEGO.

Робота в групах  теж була різноманітною. Проводили експерименти та досліди, створювали колажі, захищали проекти, за відповідями прикладів шукали певні кольори та розфарбовували розмальовки. Кожного тижня  діти виготовляли вироби за темою, утілюючи власні задуми. Під час теми «Зима» створювали колективну творчу роботу, прикрашаючи класну кімнату.  У групах діти виготовляли ляльковий пальчиковий театр, при вивченні теми «Театр» і презентували  уривки казок у «Театрі тіней». Колективно створювали лепбуки на різні теми.

         Також була присутня парна робота. Учні знаходили на картках відповідності, складали танграм та пазли. Найчастіше на уроках використовували  такі види роботи в парах: гра «Незнайко» (один учень читає, інший виправляє помилки); «Інтерв'ю» (узяти інтерв       ‘ю і визначити ставлення партнера до заданого тексту, статті тощо.); гра «Кіт і мишка» (зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного); «Взаємні запитання» (протестувати та словесно оцінити один одного);

            Розвиваючи  творчі  здібності на уроках математики та української мови,  використовували  нові підходи до питань організації та вдосконалення освітнього процесу, впроваджували специфічні форми й методи на розвиток творчих можливостей учнів і  їхніх талантів.  У зв’язку з інтеграцією цих уроків, ми рахували  предмети з вивчених тем, читали  тексти та  розучували вірші за тематикою тижнів. Часто використовували вправу  «Жива лінійка», де брали участь самі діти (визначали метраж кімнат, вивчали натуральний ряд чисел, складали речення, порівнювали кількість та ін.). Для того щоб дітям було зрозуміло і вони могли використати власний досвід, рахували і описували предмети оточуючого середовища. Часто практикували  роботу з насінням, нитками, пластиліном, кольоровим папером, олівцями, соломинками для коктейлів, ґудзиками,  природним матеріалом для  лічби, визначення  довжини, маси та  місткості тіл. На уроках використовували різні   форми роботи:  метод «Фантастичних гіпотез», метод «Спрямоване  слухання та міркування». Дітям подобалося, коли під час занять використовували кубик Блума,  на уроках мови втілювали «Щоденні п’ять».

         Уроки мистецтва взагалі проходили дуже жваво та весело. Ми слухали музику, звуки природи, дивилися відео, співали і малювали, грали на музичних інструментах. Ми пробували грати навіть на склянках з водою. Така практична робота  зацікавила та спонукала дітей до подальших досліджень.

            Молодший шкільний вік – важливий період фізичного виховання дітей, коли виробляється їхня постава, розвиваються основні фізичні якості (сила, витривалість, спритність, гнучкість), формуються і вдосконалюються рухові вміння і навички. Рух є природною потребою дітей. Обмеження м’язової діяльності не тільки затримує фізичний і розумовий розвиток дитини, а й призводить до наступних труднощів щодо оволодіння тією або іншою життєво-необхідною навичкою. Тому в нашому закладі після другого уроку практикується відпочинок школярів на свіжому повітрі на подвір’ї школи. У перших класах у цей час проводилися рухливі перерви. Діти відпочивали на подвір’ї, грали в рухливі ігри, малювали на асфальті, пускали  мильні бульбашки, взимку грали в зимові ігри.

Повага, увага до дитини і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання реалізовуватимуться у Новій українській школі. Учитель Нової школи – це сучасний педагог, відкритий до змін та постійного впровадження нових технологій та підходів до навчання. Новий закон «Про освіту» передбачає повну свободу дій. Один з принципів НУШ – партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки можуть приходити до класу, допомагати учням на певних етапах навчання.

 Якщо у 2017/2018 навчальному році за новою програмою початкової школи йшли лише 100 шкіл в Україні, то у наступному, 2018/2019, за НУШ навчатимуться усі першокласники. Адміністрація та учителі нашої школи, учасники Всеукраїнського експерименту, діляться своїм досвідом та напрацюваннями. Так ми приймали гостей – заступників директорів та учителів початкових класів Кегичівського району, проводили семінар-тренінг з обміну досвідом з учителями та заступниками директорів Нововодолажського ОТГ. Тісно співпрацюємо з іншими школами області, які беруть участь у експерименті. Виступаємо на засіданнях шкільних та районних методичних об’єднань. Ми готові співпрацювати, відповісти на всі запитання, надати пояснення та консультації.

Впровадження Нової української школи є надзвичайно важливим етапом та, водночас, проривом у навчанні. НУШ – це змінити усе кардинально, перевернути все так, як це цікаво дітям. Адже класний колектив живе своїм життям, своїм настроєм, своїми бажаннями. Тому майбутнім учителям, які розпочнуть роботу в Новій українській школі, хочеться перш за все побажати ентузіазму, натхнення, творчої енергії. Новий стандарт вимагає значно більших зусиль від вчителя. Треба постійно та динамічно працювати з дітьми, а це складно. У першачків ще доволі нестійка увага. Вони дуже швидко переключаються з одного виду діяльності на інший, швидко стомлюються, тому треба терпляче та творчо підходити до роботи. Бо ж наше основне завдання полягає в тому, що треба виховати таку дитину, яка б була мобільною в сучасному світі.

Усі ці нововведення дуже гарно виглядають зовні. І було б добре, якби вони прижилися. Процес реформи не буде гладким, бо реформувати освіту тільки згори неможливо, однак бачення чіткого плану дій, сподіваємось, пробудить українських освітян та створить з них справжніх агентів змін.

Список використаних джерел

1. 1-Б клас: перші учні «нової української школи» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/nova-ukrainska-shkola

2. Вчителі пілотних шкіл — про радощі та труднощі нової освіти. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://osvitoria.media/experience/vchyteli-pilotnyh-shkil-pro-radoshhi-ta-trudnoshhi-novoyi-osvity/

3. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti

4. Ігри, пісні та робота в групах. Як у школах вчитимуть по-новому. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/society/2017/09/1/226139/

5. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf

6. Нова українська школа: утопічні мрії, катастрофа чи реальний шанс змінити країну (опитування). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dyvys.info/2016/12/20/nova-ukrayinska-shkola-utopichni-mriyi/

7. Нова українська школа: чи працює реформа в Полтаві. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zmist.pl.ua/news/nova-ukrajinska-shkola-chi-pracyuje-reforma-v-poltavi

8. Нова українська школа: що і для кого зміниться з першого вересня? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gazeta.lviv.ua/2017/08/28/nova-ukrayinska-shkola-shho-dlya-kogo-zminitsya-z-pershogo-veresnya/

9. Нова українська школа: європейська модель в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dniprograd.org/2018/03/29/nova-ukrainska-shkola-evropeyska-model-v-ukraini_66273

10. Посібник. Організація рухової активності. Рудницький В.М. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/posibnik-organizatsiya-rukhovoyi-aktivnosti-.html

11. Ранкова зустріч: що це і навіщо. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nus.org.ua/articles/rankova-zustrich-shho-tse-i-navishho/

12. Ранкові зустрічі (Методичний посібник). Олексійовець Н.Ф.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://docs.google.com/document/d/1VXqgQFhgZewZZCMppPAW37mcJvumfyMqZHaYgYrEMvk/edit

13. У п’ятьох школах області першокласники вже навчаються по-новому. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zz.te.ua/u-pyatoh-shkolah-oblasti-pershoklasnyky-vzhe-navchayutsya-po-novomu/

Статтю надруковано у науково-методичному журналі «Джерело педагогічних інновацій. Оновлена початкова школа», випуск № 2(22). – Харків : Харківська академія неперервної освіти, 2018.