«Читання та письмо для розвитку  критичного мислення» (ЧПКМ).

Одним з напрямків формування критичного мислення є технологія «Читання та письмо для розвитку  критичного мислення» (ЧПКМ). Програма ЧПКМ є спільною пропозицією Міжнародної асоціації читачів та університету Північної Айови США (Ч. Темпл, Д. Стіл, К. Мередіт) за підсумками Інституту відкритого суспільства Джорджа Сороса та Національного фонду Сороса. Вона є загальнопедагогічною, надпредметною. Це спільний проєкт освітян усього світу.Мета такої співпраці – розробити й запропонувати школі будь-якого рівня навчальні методики, що розвивають критичне мислення учнів будь-якого віку на матеріалі будь-якого предмета. Запропонована методична система містить концептуальну базу, яку можна реалізувати в будь-якій аудиторії під час викладання будь-якого предмета.

Технологія ЧПКМ становить собою цілісну систему, що формує навички роботи з інформацією в процесі читання й письма. Вона спрямована на засвоєння базових навичок відкритого інформаційного простору, розвиток якостей громадянина відкритого суспільства, включеного в міжкультурну взаємодію. 

Технологія ЧПКМ ставить за мету:

• формування нового стилю мислення, для якого характерними є відкритість, гнучкість, рефлексивність, усвідомлення внутрішньої значущості позиції й точок зору, альтернативності рішень, що приймаються;
• розвиток таких базових якостей особистості, як критичне мислення, рефлексивність, комунікативність, креативність, мобільність, самостійність, толерантність, відповідальність за власний вибір і результати своєї діяльності;
• розвиток аналітичного критичного мислення, який передбачає: вміння виділяти причинно-наслідкові зв’язки; розглядати нові ідеї й знання в контексті вже наявних; відкидати непотрібну або недостовірну інформацію; розуміти взаємозв’язок різних частин інформації; виділяти помилки у судженнях; робити висновок про те, чиї конкретно ціннісні орієнтації, інтереси, ідейні установки подає текст або мовець; уникати категоричності у ствердженнях; бути чесним у своїх міркуваннях; визначати хибні стереотипи, що призводять до неправильних висновків; уміти розрізняти факт, який завжди можна перевірити, від припущення або особистої думки; піддавати сумніву логічну непослідовність усного або писемного мовлення; відокремлювати головне від суттєвого у тексті або мовленні й уміти акцентуватися на першому;
• формування культури читання, яка передбачає уміння орієнтуватися у джерелах інформації, користуватися різними стратегіями читання, адекватно розуміти прочитане, сортувати інформацію з точки зору її важливості, «відсіювати» другорядну інформацію, критично оцінювати нові знання, робити висновки й узагальнення;
• стимулювання самостійної пошукової творчої діяльності, запуск механізмів самоосвіти й самоорганізації.

Тексту відведено пріоритетну роль: його читають, переказують, аналізують, трансформують, інтерпретують, складають, за ним дискутують. Дитині треба засвоїти текст, виробити власну думку, висловитися доказово, упевнено. При цьому поняття «текст» трактується досить широко: це й письмовий текст, і мовлення викладача або учня, і відеоматеріал, і реферат тощо.

Дуже важливо уміти слухати й чути іншу точку зору, розуміти, що вона має право на існування. Викладачеві відведено роль координатора. Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна організація матеріалу. Моделі, рисунки, схеми, презентації тощо відображають взаємовідношення між ідеями, показують хід думок, розмірковувань. Прихований процес мислення стає наочним, набуває візуального втілення.

В основу технології ЧПКМ покладено базовий дидактичний цикл, який складається з трьох етапів (стадій). Кожна стадія має свою мету й завдання, а також набір прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідної, творчої діяльності, а потім на осмислення й узагальнення здобутих знань.

Перша стадія – «виклик», під час якої у школярів активізуються попередні знання, виникає інтерес до теми, визначається мета навчання нового навчального матеріалу.

Друга стадія – «осмислення» – змістовна, у ході якої відбувається безпосередня робота учня з текстом, причому робота цілеспрямована, осмислена. Процес читання завжди супроводжується діями учня (маркування, складання таблиць, опорних конспектів тощо), які дозволяють відслідковувати власне розуміння.

Третя стадія – «рефлексія» – розмірковування. На цьому етапі учень формує особистісне ставлення до тексту й фіксує його або за допомогою власного тексту, або своєю позицією в дискусії. Саме на цій стадії відбувається активне переосмислення власних уявлень з урахуванням нових набутих знань

Отже, освітня технологія формування критичного мислення в процесі навчання – це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають студентів до дослідної творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення отриманих знань. Ця технологія допомагає готувати людей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. Це необхідність пошуку діалогу в сучасному  поліетничному соціокультурному просторі України, де культуромислення й культуротворчість стають домінантами цивілізаційного розвитку. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

Критичне мислення становить собою когнітивну аналітико-синтетичну здатність до поетапного аналізу, логічно аргументованого судження щодо змісту та форми текстів, а також самостійність, незалежність мислення від існуючих стереотипів, результатом чого є формування власної позиції щодо будь-яких текстів і ситуацій в цілому.